Телефони

044-235-16-29, 050-336-86-07

з 8:00 до 16:30 (Сб, Нд вихідні)

Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Передпродаж. Випуск 17.12.24
До завершення акції:
1200 грн960 грн за умови передоплати
АКЦІЯ! Оплатіть книгу зараз зі знижкою 20% і гарантовано отримайте новинку одразу після випуску 17 грудня 2024!
Автори: В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.; за редакцією Валентини Чопяк, Анни Гаврилюк
Гриф: рекомендовано вченою радою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»
Мова: українська
Рік: 2024
Кількість сторінок: 496 (чорно-білі) + 12 кольорової вклейки
ISBN: 978-617-505-984-5
Всеукраїнське спеціалізоване
видавництво «Медицина»

Опис книги Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Клінічна імунологія та алергологія — це галузь сучасної медицини, яка займається вивченням структури і принципів функціонування імунної системи людини, механізмів формування імуно- й алергопатології, а також розробкою і впровадженням у клінічну практику імунотропних препаратів. У підручнику викладено клінічну імунологію та алерголо­гію для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеці­альностей 222 «Медицина», 228 «Педіатрія», лікарів-інтернів, лікарів- слухачів циклів спеціалізації та тематичного удосконалення безпе­рервного професійного розвитку та аспірантів PhD. Матеріал видання подано на основі сучасних наукових досягнень, а також узагальнено­го клінічного вітчизняного і світового досвіду в цій галузі.
З огляду на сучасні реалії у підручнику:
• описано структуру фундаментальних і прикладних знань із клінічної імунології та алергології;
• наведено основні проблемні питання імунопатогенезу, діагнос­тики та лікування пацієнтів з імуно- й алергопатологією;
• розкрито основні механізми формування імуно- й алергопатології;
• висвітлено сучасні методи лабораторної імунологічної діагностики;
• описано етапи імунної відповіді та основні типи її регуляції;
• приділено увагу презентації найпоширеніших гібридомних і ре­комбінантних біотехнологій, завдяки яким розроблено нові імуно­тропні препарати;
• запропоновано методи імунореконструкції та імунореабілітації;
• розглянуто правові аспекти надання імунологічної високоспеціалі­зованої медичної допомоги хворим з імуно- й алергопатологією.
Книга призначена для здобувачів магістерського рівня вищої медичної освіти, лікарів-практиків клінічних імунологів, алергологів, дитячих імунологів, дитячих алергологів та широкого кола лікарів інших спеціальностей — терапевтів, педіатрів, інфекціоністів, ревматологів, дитячих ревматологів, акушерів-гінекологів, репродуктологів, онкологів та інших фахівців у галузі імунології та алергології.

Зміст книги Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Передмова
Розділ 1. Базові знання про імунну систему та методи її оцінки
1.1. Структура і принципи функціонування імунної системи
1.1.1. Основні поняття про структуру і функції імунної системи людини
1.1.2. Клітинні і гуморальні фактори природженого імунітету
1.1.3. Антигени, алергени, гаптени, суперантигени
1.1.4. Клітинні і гуморальні фактори набутого імунітету
1.1.5. Типи регуляції імунної відповіді людини. Етапи імунної відповіді
1.1.6. Типи реакцій гіперчутливості
1.2. Структура та функції місцевого імунітету
1.2.1. Структура імунної системи слизових оболонок
1.2.2. Лімфоїдна тканина, асоційована з кишківником (GALT)
1.2.3. Лімфоїдна тканина, асоційована з носоглоткою, бронхами, шкірою (NALT, BALT, SALT)
1.2.4. Роль Toll-подібних рецепторів (TLR) у місцевому імунному захисті
1.2.5. Захисна функція дифузної лімфоїдної тканини
1.2.6. Грудне молоко жінки і місцевий імунітет дитини
1.2.7. Захисна роль нормальної мікрофлори організму людини
1.3. Імуногенетика та її роль у імунній відповіді
1.3.1. Будова головного комплексу гістосумісності людини. Поліморфізм генів HLA
1.3.2. Експресія молекул HLA на клітинах. Розбалансованість спряжень алелів HLA
1.3.3. Основні характеристики та функції HLA-системи
1.3.4. Хвороби, асоційовані з HLA-системою
1.3.5. Методи лабораторного визначення HLA-фенотипу людини
1.3.6. Генетичні основи різноманітності структури та специфічності імуноглобулінів
1.3.7. Будова антигенрозпізнавальних специфічних Т- і В-клітинних рецепторів
1.3.8. Генетична детермінація процесингу, презентування антигенів та активації лімфоцитів
1.4. Вікова імунологія
1.4.1. Розвиток імунної системи в ранньому дитинстві
1.4.2. Особливості диференціації клітин-індукторів лімфоїдної тканини в ранньому дитинстві
1.4.3. Становлення функцій антигенпрезентувальних клітин, Т- і В-лімфоцитів у ранньому дитинстві
1.4.4. Особливості вікової диференціації Т- і В-клітин пам’яті
1.4.5. Базові зміни імунної відповіді у процесі старіння організму
1.4.6. Природжений імунітет і старіння
1.4.7. Набутий імунітет і старіння
1.4.8. Особливості відповіді на інфекції у людей похилого віку
1.4.9. Хронічне стерильне запалення та модифікації клітинного метаболізму в людей похилого віку
1.5. Взаємозв’язок між імунною, нервовою та ендокринною системами
1.5.1. Основи імуно-нейроендокринної регуляції
1.5.2. Роль імунної системи у відчутті болю
1.5.3. Гормональна регуляція функції імунної системи
1.5.4. Механізми відповіді організму на стрес
1.5.5. Основні фактори, які опосередковують взаємодію імунної, ендокринної та центральної нервової систем під час стресу
1.5.6. Основні фактори, які опосередковують взаємодію імунної, ендокринної та центральної нервової систем у разі експозиції до ксенобіотиків
1.6. Клінічна оцінка стану імунної системи людини
1.6.1. Визначення клінічного синдрому
1.6.2. Шкіра як бар’єрний орган. Кутанний синдром
1.6.3. Респіраторний синдром і місцевий імунітет
1.6.4. Артралгічний синдром
1.6.5. Міалгічний синдром
1.6.6. Тимомегалічний синдром
1.6.7. Синдром тривалого субфебрилітету (синдром гіпертермії)
1.6.8. Синдроми швидкої втомлюваності та хронічної втоми
1.6.9. Синдром лімфаденопатії
1.6.10. Гепатолієнальний синдром
1.6.11. Лабораторні імунопатологічні синдроми
1.6.11.1. Лімфопенія
1.6.11.2. Нейтропенія
1.6.11.3. Лімфоцитоз
1.6.11.4. Моноцитоз
1.7. Методи клінічної і лабораторної оцінки стану імунної системи людини
1.7.1. Особливості збору імунологічного анамнезу
1.7.2. Клінічне й інструментальне обстеження пацієнта з підозрою на імунопатологію
1.7.3. Загальноклінічне лабораторне обстеження пацієнта з підозрою на імунопатологію (перший рівень)
1.7.4. Імунологічне лабораторне обстеження другого рівня
1.7.5. Третій рівень імунологічних лабораторних обстежень
1.7.6. Особливості проведення лабораторних імунологічних обстежень четвертого рівня
1.7.7. Найпоширеніші методи імунологічних лабораторних досліджень
Розділ 2. Основи імунотерапії та імунопрофілактики
2.1. Основні принципи та підходи до імунотропної терапії
2.1.1. Визначення і види імунної терапії
2.1.2. Основні класи імуномодулювальних препаратів
2.1.3. Сучасна класифікація препаратів з імунотропною дією
2.1.4. Механізми впливу імунотропних препаратів на імунну систему
2.1.5. Найпоширеніші імунотропні препарати
2.1.6. Хвороби та ускладнення, зумовлені імунною терапією
2.1.7. Недоліки застосування імунобіологічних препаратів. Біосиміляри
2.2. Імунореконструктивні методи лікування
2.2.1. Імуносорбція як компонент комплексної терапії імунозалежних хвороб
2.2.2. Новітні імуносорбенти
2.2.3. Плазмаферез — метод екстракорпоральної терапії пацієнтів з імунопатологією
2.2.4. Основні переваги та недоліки плазмаферезу
2.2.5. Генна терапія — сучасний метод імунореконструкції
2.2.6. Сучасний підхід до ідентифікації мутацій генів, які спричиняють хвороби
2.2.7. Імунореконструктивні ефекти клітинної терапії
2.3. Вакцини у профілактиці інфекційних хвороб
2.3.1. Інфекції, внесені до календаря щеплень
2.3.2. Нові вакцини
2.3.3. Фази формування поствакцинального імунітету
2.3.4. Сучасний календар профілактичних щеплень
2.3.5. Показання та протипоказання до профілактичної імунізації
2.3.6. Нормативна база розвитку імунопрофілактики в Україні
2.4. Терапевтичне застосування вакцин в алергології та інших галузях медицини
2.4.1. Алерговакцини в практичній медицині
2.4.1.1. Механізм лікувальної дії АСІТ
2.4.1.2. Основні методи введення алерговакцини
2.4.1.3. Найпоширеніші препарати для алерговакцинації
2.4.2. Вакцини в лікуванні онкологічних хвороб
2.4.2.1. Імунопрофілактика онкогенних вірусних інфекцій
2.4.2.2. Етапи розвитку терапії протипухлинними вакцинами
2.4.2.3. Особливості виготовлення та застосування дендритноклітинної вакцини
2.4.2.4. Ад’юванти у протипухлинній вакцинації
2.4.2.5. Майбутнє протипухлинної вакцинації
2.4.3. Застосування вакцин для регуляції репродукції людини
2.4.3.1. Історія контрацептивної вакцинації
2.4.3.2. Гормональна регуляція фертильності людини
2.4.3.3. Вакцини, що блокують утворення та злиття гамет
2.4.3.4. Антиспермальна та антиоваріальна вакцини
Розділ 3. Протиінфекційний імунітет
3.1. Основи протиінфекційного імунітету
3.1.1. Стадії та види протиінфекційного імунітету
3.1.2. Противірусний імунітет
3.1.3. Протибактерійний імунітет
3.1.4. Протигрибковий імунітет
3.1.5. Протипаразитарний імунітет (протипротозойний і протигельмінтний)
3.1.6. Ухиляння інфекційних агентів від імунної системи
3.2. ВІЛ/СНІД та інші імунотропні віруси
3.2.1. ВІЛ-інфекція/СНІД
3.2.2. Імунотропні віруси. Загальна характеристика родини герпесвірусів
3.2.3. Інфекція, спричинена вірусом простого герпесу
3.2.4. Інфекція, спричинена герпесвірусом 3-го типу
3.2.5. Інфекція, спричинена герпесвірусом 5-го типу (цитомегаловірус)
3.2.6. Інфекція, спричинена герпесвірусом 4-го типу (вірус Епштейна—Барр)
3.2.7. Інфекція, спричинена герпесвірусами 6, 7 та 8-го типів
3.2.8. Інфекція, спричинена вірусом папіломи людини
3.2.9. Хронічні вірусні гепатити В і С
3.3. Опортуністичні бактерійні інфекції
3.3.1. Хламідійні інфекції
3.3.2. Особливості імунної відповіді в разі хламідійної інфекції
3.3.3. Інфекції, спричинені бореліями
3.3.4. Інфекції, спричинені токсоплазмою
3.4. Імунодіагностика SARS-CoV-2-інфекції та імунотерапія COVID-19
3.4.1. Походження і будова SARS-CoV-2
3.4.2. Імунотропна дія SARS-CoV-2
3.4.3. Мутації SARS-CoV-2
3.4.4. Особливості перебігу COVID-19
3.4.5. Діагностика SARS-CoV-2-інфекції
3.4.6. Підходи до лікування коронавірусної інфекції
3.5. Імунозалежні прояви постковідного синдрому
3.5.1. Постковідні стани: термінологія, визначення
3.5.2. Механізми формування імунозалежних проявів постковідного синдрому
3.5.3. Симптоми та наслідки постковідного синдрому
3.5.4. Найпоширеніші ускладнення COVID-19
3.5.5. Загальні рекомендації щодо менеджменту COVID-19, тривалого COVID-19 і постковідного синдрому
3.5.6. Ураження нервової системи як наслідок COVID-19
3.5.7. Постковідні ускладнення у дітей
3.5.8. Хвороби крові та COVID-19
3.6. Імунопрофілактика SARS-CoV-2-інфекції та COVID-19
3.6.1. Медикаментозна профілактика COVID-19
3.6.2. Методи імунопрофілактики COVID-19
3.6.3. Первинна і вторинна профілактика COVID-19 у медичних працівників
3.6.4. Загальні заходи профілактики SARS-CoV-2-інфекції
Розділ 4. Порушення протективної ролі імунної системи в організмі людини
4.1. Основи імуногематології та імунотрансфузіології
4.1.1. Історія та визначення імуногематології
4.1.2. Антигенна структура еритроцитів крові. Сучасна номенклатура антигенів еритроцитів
4.1.3. Антигени системи АВ0
4.1.4. Система антигенів резус (Rh)
4.1.5. Імунологічний (серологічний) конфлікт «мати—плід»
4.1.6. Серологічні аналізи для визначення антитіл до групових антигенів еритроцитів
4.1.7. Антигени лейкоцитів і тромбоцитів
4.1.8. Посттрансфузійні реакції та ускладнення
4.2. Імунодіагностика та імунотерапія в онкології
4.2.1. Імунна система та канцерогенез. Пухлинні антигени
4.2.2. Розпізнавання пухлинних антигенів імунними механізмами
4.2.3. Протипухлинний імунний захист за умов норми
4.2.4. Фактори імунорезистентності пухлин. Пробластомні імунні фактори
4.2.5. Лабораторна імунологічна діагностика онкопатології
4.2.6. Імунотерапія пухлин
4.2.6.1. Активна специфічна імунотерапія
4.2.6.2. Пасивна імунотерапія пухлин
4.2.6.3. Імуноредагування пухлин
4.2.6.4. Адаптивна імунотерапія пухлин
4.3. Імунодіагностика у хворих до і після трансплантації
4.3.1. Юридичні аспекти трансплантології в Україні
4.3.2. Трансплантаційний імунітет. Види трансплантатів
4.3.3. Трансплантаційна селекція пари «донор—реципієнт»
4.3.4. Методи визначення HLA
4.3.5. Методи визначення донороспецифічних антитіл
4.3.6. Доцільність повного імунологічного обстеження реципієнта перед трансплантацією
4.3.7. Види відторгнення трансплантатів
4.3.8. Спостереження за пацієнтом після трансплантації
4.3.9. Трансплантація стовбурових клітин. Хвороба «трансплантат проти хазяїна»
4.4. Імуносупресивна терапія та її ускладнення у реципієнтів після трансплантації. Особливості імунопрофілактики
4.4.1. Основні напрями імуносупресивного лікування посттрансплантаційних хворих
4.4.2. Основна мета посттрансплантаційної імуносупресії
4.4.3. Класифікація імуносупресантів, які застосовують у трансплантології
4.4.4. Характеристика основних імуносупресивних препаратів
4.4.5. Лікування кризів відторгнення
4.4.6. Інфекційні ускладнення у пацієнтів після трансплантації та їх лікування
4.4.7. Вакцинопрофілактика в пацієнтів до і після трансплантації
4.5. Імунологія репродукції. Імунозалежне непліддя в жінок і чоловіків
4.5.1. Фізіологічна роль імунної системи в забезпеченні репродуктивної функції у жінок і чоловіків
4.5.2. Базові причини непліддя в жінок і чоловіків
4.5.3. Основні чинники імунозалежного непліддя в жінок і чоловіків
4.5.3.1. Автоантитілозалежні механізми формування непліддя у жінок
4.5.3.2. Автоантитілозалежні механізми формування непліддя у чоловіків
4.5.4. Імунозалежні механізми невиношування вагітності
4.5.5. Імуногенетичні причини невиношування вагітності
4.5.6. Гіпотетичні моделі імунопатогенезу звичних викиднів
4.5.7. Імунопатогенез ранніх і пізніх гестозів вагітних
4.5.8. Викидні в жінок, які мають «проблемного» партнера
4.5.9. Сучасні тренди розвитку імунології репродукції
Розділ 5. Порушення регуляції імунної відповіді та імунопатологія
5.1. Алергічні хвороби: імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування
5.1.1. Причини розвитку, тригери та генетичні основи алергії
5.1.2. Генетичні основи алергії. Стадії та фази алергічної реакції
5.1.3. Імунологічні механізми та типи ушкодження біоструктур
5.1.4. Цитокіни і алергія
5.1.5. Основні принципи діагностики алергічних захворювань
5.1.6. Принципи лікування алергічних захворювань
5.1.7. Основні види алергічних хвороб: клініка, діагностика, підходи до лікування
5.2. Гострі алергічні стани
5.2.1. Причини розвитку анафілаксії
5.2.2. Критерії діагностики анафілаксії
5.2.3. Види анафілактичного шоку
5.2.4. Невідкладна допомога в разі анафілаксії
5.2.5. Кропив’янка та ангіоневротичний набряк: етіологія, патогенез, діагностика, лікування
5.2.6. Токсико-алергічні реакції: синдром Стівенса—Джонсона, токсичний епідермальний некроліз
5.2.7. Профілактика гострих алергічних станів
5.3. Алергічні і неалергічні реакції на медикаменти
5.3.1. Визначення побічних реакцій на ліки
5.3.2. Класифікація імунних реакцій гіперчутливості на ліки
5.3.3. Механізми неімунних реакцій на ліки
5.3.4. Перехресні реакції між лікарськими засобами
5.3.5. Діагностика реакцій гіперчутливості на ліки
5.3.6. Лікування реакції негайного і сповільненого типів
5.3.7. Профілактика алергічних реакцій на ліки
5.4. Системні автоімунні хвороби: імунодіагностика, імунотерапія
5.4.1. Визначення та імунопатогенез системних автоімунних хвороб
5.4.2. Ревматоїдний артрит
5.4.3. Псоріатичний артрит
5.4.4. Системний червоний вовчак
5.4.5. Системна склеродермія
5.4.6. Ідіопатичні запальні міопатії
5.4.7. Системні васкуліти
5.5. Органоспецифічні автоімунні хвороби
5.5.1. Основні чинники розвитку органоспецифічних автоімунних хвороб
5.5.2. Автоімунні ушкодження щитоподібної залози
5.5.2.1. Тиреоїдит Хашимото
5.5.2.2. Дифузний токсичний зоб, або хвороба Грейвса (Базедова)
5.5.3. Цукровий діабет І типу
5.5.4. Гемолітичні анемії
5.5.5. Розсіяний склероз
5.5.6. Міастенія
5.5.7. Синдром Гієна—Барре
5.5.8. Неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона
5.5.9. Автоімунний гепатит
5.5.10. Автоімуний гломерулонефрит і мембранозна нефропатія
5.5.11. Автоімунні хвороби шкіри
5.5.11.1. Вітиліго
5.5.11.2. Псоріаз
5.5.12. Автоімунні кардіопатії
5.5.12.1. Автоімунна кардіоміопатія
5.5.12.2. Синдром Дреслера
5.6. Біологічна терапія автоімунних хвороб
5.6.1. Базові препарати біологічної терапії
5.6.2. Особливості лікування етанерцептом
5.6.3. Адалімумаб у лікуванні автоімунних хвороб
5.6.4. Основні характеристики інфліксимабу, цертолізумабу та голімумабу
5.6.5. Інгібітори IL-1 у клінічній практиці
5.6.6. Інгібітори IL-6 у ревматологічній практиці
5.6.7. Імуномодулювальна дія інгібіторів CTLA-4 і янускіназ
5.7. Автозапальні хвороби (Я.Є. Бойко)
5.7.1. Cімейна середземноморська гарячка
5.7.2. Гіпер-IgD-синдром
5.7.3. Синдром, асоційований із рецепторами до фактора некрозу пухлини
5.7.4. Кріопіринасоційовані періодичні синдроми
5.7.5. Синдром Блау, або сімейний ювенільний системний гранулематоз
5.7.6. Синдром PAPA
5.7.7. Хронічний рецидивний мультифокальний остеомієліт
5.7.8. Дефіцит антагоніста рецептора до IL-1
5.7.9. Синдром PFAPA
5.7.10. Інтерферонопатії I типу
5.7.11. STING-асоційований васкуліт новонароджених
5.7.12. Дефіцит аденозиндезамінази-2
5.8. Саркоїдоз: імунопатогенез і сучасні підходи до лікування
5.8.1. Визначення та епідеміологія саркоїдозу
5.8.2. Етіологія та імунопатогенез саркоїдозу
5.8.3. Сучасна класифікація саркоїдозу
5.8.4. Критерії діагнозу саркоїдозу
5.8.5. Сучасні підходи до лікування саркоїдозу
Розділ 6. Генетично та епігенетично детерміновані порушення імунної відповіді
6.1. Первинні імунодефіцити: діагностика, лікування та тактика ведення
6.1.1. Первинні (природжені) імунодефіцити: визначення, класифікація, загрозливі ознаки
6.1.2. Комбіновані Т- і В-клітинні імунодефіцити та імунодефіцити антитіл
6.1.3. Інші добре розпізнавані імунодефіцити та порушення імунної регуляції
6.1.4. Природжені дефекти фагоцитів (кількісні, функціональні або ті й інші) та дефекти природженого імунітету
6.1.5. Автозапальні захворювання та дефіцити компонентів комплементу
6.1.6. Загальна діагностика первинних імунодефіцитів
6.1.7. Молекулярно-генетична діагностика первинних імунодефіцитів і вибір тактики лікування
6.2. Вторинні імунодефіцити: діагностика, лікування
6.2.1. Інфекційні хвороби як основна причина вторинних імунодефіцитів
6.2.2. Вплив токсичних чинників на розвиток вторинних імунодефіцитів
6.2.3. Роль ендогенних чинників у формуванні вторинних імунодефіцитів
6.2.4. Фізичні чинники впливу на імунну систему
6.2.5. Стрес і вторинний імунодефіцит
6.2.6. Посттравматичний вторинний імунодефіцит
6.2.7. Вплив харчування на стан імунної системи
6.2.8. Класифікація вторинних імунодефіцитів за імунопатогенетичним механізмом
6.2.9. Класифікація вторинних імунодефіцитів за клінічною формою та ступенем імунної недостатності
6.2.10. Загальні підходи до діагностики, лікування та профілактики вторинних імунодефіцитів
6.3. Сепсис, шок: імунопатогенез і тактика ведення
6.3.1. Визначення сепсису і септичного шоку
6.3.2. Імунопатогенез сепсису та септичного шоку/поліорганної недостатності
6.3.2.1. Прозапальна реакція: роль чинників природженого імунітету та цитокіновий «шторм»
6.3.2.2. Роль чинників набутого імунітету в розвитку сепсису
6.3.2.3. Імунопатогенез поліорганної недостатності в разі сепсису
6.3.3. Загальноклінічна й імунологічна лабораторна діагностика сепсису
6.3.4. Сучасні підходи до лікування сепсису
6.4. Імунотерапія у пацієнтів з імунодефіцитними порушеннями імунної відповіді
6.4.1. Імуноглобуліни для внутрішньовенного введення
6.4.1.1. Склад і біологічні функції внутрішньовенних імуноглобулінів
6.4.1.2. Основні імуномодулювальні ефекти внутрішньовенних імуноглобулінів
6.4.1.3. Види препаратів імуноглобулінів, показання до їх застосування
6.4.1.4. Особливості клінічного застосування внутрішньовенних імуноглобулінів та імуноглобулінів для підшкірного введення
6.4.1.5. Побічні реакції від застосування внутрішньовенних імуноглобулінів і протипоказання до їх призначення
6.4.2. Інтерферони в імунотерапії
6.4.2.1. Противірусна і протипухлинна дія інтерферонів
6.4.2.2. Антимікробна й імуномодулювальна дія інтерферонів
6.4.2.3. Види препаратів інтерферонів, які застосовують в імунотерапії
6.4.3. Застосування в імунотерапії індукторів інтерферонів
6.5. Вакцинація імунокомпроментованих осіб
6.5.1. Яких пацієнтів потрібно вважати імунокомпроментованими
6.5.2. Вакцинація пацієнтів із первинним імунодефіцитом і ВІЛ/СНІДом
6.5.3. Вакцинація осіб, які перебувають у контакті з особою із тяжкою імуносупресією, імунодефіцитом; пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями та після трансплантації
6.5.4. Вакцинація пацієнтів, що отримують препарати біологічної терапії
6.5.5. Загальні показання та протипоказання до вакцинації, особливості вакцинації за різних клінічних станів
6.5.6. Загальні підходи до вакцинації пацієнтів з алергічними хворобами
6.5.7. Особливості вакцинації вагітних і дітей
6.5.8. Ранні та пізні поствакцинальні події

Автори книги Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Титульні редактори
Валентина Чопяк — доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня, медаллю «Трудова Слава» II ступеня НАН України, Золотою медаллю імені І.І. Мечнікова.
Завідувач кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ імені Данила Галицького.
Віцепрезидент Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації; голова лікарської комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка; член Європейської академії з алергології та клінічної імунології; член Всесвітньої алергологічної та імунологічної організацій; член Польського товариства експериментальної та клінічної імунології; член Європейської федерації імунологічних товариств; член Європейської асоціації зі стандартизації.
Анна Гаврилюк — доктор біологічних наук, професор, нагороджена медаллю «За працю та звитягу в медицині».
Професор кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ імені Данила Галицького.
Член Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації; заступник голови лікарської комісії Наукового товариства імені Тараса Шевченка; член Польського товариства експериментальної та клінічної імунології; член Європейського товариства репродуктивної імунології.
 
Авторський колектив кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ імені Данила Галицького
Світлана Зубченко — доктор медичних наук, професор кафедри.
Христина Ліщук-Якимович — кандидат медичних наук, доцент, експерт МОЗ України за напрямом «Алергологічна допомога та імунологія».
Марта Ломіковська — кандидат медичних наук, асистент кафедри.
Галина Потьомкіна — кандидат медичних наук, доцент кафедри.
Наталія Горбань — кандидат медичних наук, асистент кафедри.
Ірина Кріль — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник.
Роксоляна Головин — асистент кафедри, дитячий лікар-алерголог МЦ «Твоя Клініка», м. Львів.
Олена Надіжко — асистент кафедри.
Роман Пукаляк — кандидат медичних наук, асистент кафедри, магістр державного управління, заслужений лікар України, в. о. директора КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний діагностичний центр».
Омелян Синенький — кандидат медичних наук, асистент кафедри, завідувач ревматологічного відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня», заслужений лікар України.
Ольга Толох — асистент кафедри, завідувачка пульмонологічного відділення № 2 КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр».
Соломія Чуйко — асистент, лікар-алерголог поліклінічного відділення КНП «Львівське територіальне медичне об’єднання».
Ярослав Толстяк — кандидат медичних наук, асистент кафедри, лікар-імунолог обласної консультативної поліклініки КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня».
Наталія Личковська — кандидат медичних наук, асистент кафедри, лікар-ревматолог ревматологічного відділення КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня».
Ігор Гайдучок — доктор медичних наук, професор, Генеральний директор приватного навчального закладу «Львівський медичний університет».
 
Автори Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру, м. Львів
Ярина Бойко — доктор медичних наук, професор, керівник клініки дитячої імунології та ревматології.
Лариса Костюченко — доктор медичних наук, професор, завідувач відділення педіатрії.
 
Автори з експериментальної та клінічної імунології (Польща)
Марек Якобисяк — доктор медичних наук, професор кафедри імунології Варшавського медичного університету, м. Варшава.
Мацей Курпіш — доктор медичних наук, професор, завідувач відділу біології репродукції та стовбурових клітин Інституту генетики людини ПАН, м. Познань.
Пйотр Кушнєрчик — доктор медичних наук, професор лабораторного відділу імуногенетики і тканинної імунології Інституту імунології та експериментальної терапії ПАН, м. Вроцлав.

Характеристики книги Клінічна імунологія та алергологія: підручник / В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін.

Видавництво: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина»
Форма: друкована книга (видання)
Вид: підручник
Мова: українська
Рік: 2024
Кількість сторінок: 496 (чорно-білі) + 12 кольорової вклейки
Обкладинка: тверда
Формат: 70х100/16 (17х24 см)
Дата випуску: 17.12.24
ISBN: 978-617-505-984-5 (9786175059845)

Додати відгук

Введіть символи: *
captcha
Оновити

На цій сторінці можна ознайомитися і купити книгу авторів В.В. Чопяк, А.М. Гаврилюк, С.О. Зубченко та ін. Клінічна імунологія та алергологія українською мовою, а також безкоштовно прочитати онлайн фрагмент книги і скачати інформацію про неї.

Книга перебуває у виробництві і тому наведена інформація про неї може містити неточності й незначно відрізнятися від остаточного видання. У разі виявлення таких неточностей просимо поставитися з розумінням.

ВСВ «Медицина»