Зміст книги Психіатрія та психотерапія: інтенсивний курс: 10-е видання / за заг. ред. Клауса Ліба
0. Основні діагностичні рубрики в МКХ-10 та МКХ-11
1. Вступ
1.1. Психіатрія та психотерапія
1.2. Систематика психічних розладів
1.2.1. Класифікація за МКХ-10
1.2.2. Класифікація за МКХ-11
1.3. Епідеміологія та причини психічних розладів
1.3.1. Поширеність психічних розладів
1.3.2. Вплив на якість життя
1.3.3. Причини психічних розладів
1.4. Медична допомога психічно хворим
1.4.1. Витрати на охорону психічного здоров’я
1.4.2. Амбулаторне та стаціонарне лікування
1.4.3. Лікар-спеціаліст з психіатрії та психотерапії
1.5. Доказова терапія
1.5.1. Оцінювання терапевтичного ефекту
1.5.2. Конфлікт інтересів та незалежність
2. Психіатрична діагностика
2.1. Вступ
2.2. Первинна психіатрична бесіда
2.2.1. Структура та цілі первинної бесіди
2.2.2. Збір анамнезу
2.3. Психопатологічне обстеження
2.3.1. Порушення свідомості
2.3.2. Порушення орієнтації
2.3.3. Порушення уваги та пам’яті
2.3.4. Порушення мислення
2.3.5. Порушення сприймання
2.3.6. Порушення Я-структур особистості
2.3.7. Афективні та тривожні порушення
2.3.8. Порушення потягів та кататонічні симптоми
2.3.9. Порушення соціальних зв’язків або контактності
2.3.10 Суїцидальність
2.4. Психопатологічні синдроми
2.5. Методи психологічного тестування
2.5.1. Загальні методи оцінювання
2.5.2. Специфічні методи оцінювання
2.5.3. Діагностика здібностей та продуктивності
2.5.4. Клінічне застосування методів психологічного тестування та оцінювання результатів
2.6. Класифікація психічних розладів
2.6.1. Сучасні системи класифікації: МКХ-10, МКХ-11 і DSM-5®
2.6.2. Інструменти збору даних в категорійній діагностиці
2.7. Додаткові апаратні методи діагностики
2.7.1. ЕКГ, ЕЕГ та полісомнографія
2.7.2. Лабораторна діагностика
2.7.3. Методи діагностичної візуалізації
3. Лікування психічних хвороб
3.1. Вступ
3.2. Психофармакотерапія
3.2.1. Антидепресанти: базові знання
3.2.2. Антидепресанти: речовини
3.2.3. Стабілізатори настрою (нормотиміки)
3.2.4. Антипсихотичні препарати: базові знання
3.2.5. Антипсихотичні препарати: речовини
3.2.6. Анксіолітики та гіпнотики
3.2.7. Препарати для лікування деменції
3.2.8. Психофармакологічні препарати для лікування розладів, пов’язаних з уживанням психоактивних речовин / хвороб залежності
3.2.9. Психостимулятори
3.2.10 Препарати для лікування статевих дисфункцій
3.2.11 Психофармакотерапія у літньому віці
3.2.12 Застосування психофармакологічних препаратів у період вагітності та грудного вигодовування
3.2.13 Психофармакологічні препарати та придатність керувати транспортним засобом
3.3. Нефармакологічна біологічна терапія
3.3.1. Терапія неспанням
3.3.2. Світлотерапія
3.3.3. Електросудомна терапія (ЕСТ)
3.3.4. Ритмічна транскраніальна магнітна стимуляція (рТМС)
3.3.5. Інші методи стимуляції
3.4. Психотерапія
3.4.1. Вступ
3.4.2. Поведінкова та когнітивна терапія
3.4.3. Психоаналіз та психодинамічні (глибинно-психологічні) методи
3.4.4. Розмовна психотерапія
3.4.5. Системна сімейна терапія. Терапія для пар
3.4.6. Інші терапевтичні інтервенції та методи
3.4.7. Онлайнова терапія та інтернет-ресурси
3.4.8. Супервізія
3.5. Психосоціальна терапія та реабілітація
3.5.1. Психосоціальна терапія
3.5.2. Реабілітація
3.6. Психоедукація
3.6.1. Посібники для пацієнтів
3.6.2. Психоедукація в психотерапії
4. Органічні психічні розлади / нейрокогнітивні розлади
4.1. Вступ
4.1.1. Класифікація
4.1.2. Можливі етіології
4.2. Деменції
4.2.1. Деменція внаслідок хвороби Альцгеймера
4.2.2. Судинна деменція
4.2.3. Деменція внаслідок хвороби з тільцями Леві
4.2.4. Лобово-скронева деменція
4.2.5. Деменції внаслідок інших хвороб
4.2.6. Деменція внаслідок вживання психоактивних речовин, включно з медикаментами
4.2.7. Поведінкові порушення при деменції
4.3. Легкий (нейро)когнітивний розлад
4.4. Органічний амнестичний синдром / амнестичний розлад
4.5. Делірій
4.6. Вторинні психічні та поведінкові синдроми / інші психічні розлади органічного походження
4.6.1. Вторинний психотичний синдром
4.6.2. Вторинний афективний синдром
4.6.3. Вторинний тривожний синдром
4.6.4. Вторинний обсесивно-компульсивний синдром
4.6.5. Вторинний дисоціативний синдром
4.6.6. Вторинний синдром порушення контролю імпульсів
4.6.7. Вторинний нейрокогнітивний синдром
4.6.8. Вторинна зміна особистості
4.6.9. Вторинний кататонічний синдром
5. Шизофренії та інші психотичні розлади, кататонія
5.1. Вступ
5.2. Шизофренії
5.2.1. Епідеміологія і коморбідність
5.2.2. Симптоматика
5.2.3. Перебіг і прогноз
5.2.4. Діагностика
5.2.5. Диференційна діагностика
5.2.6. Етіологія
5.2.7. Лікування
5.3. Інші психотичні розлади
5.3.1. Шизотиповий розлад
5.3.2. Маревний розлад
5.3.3. Гострі транзиторні психотичні розлади
5.3.4. Шизоафективний розлад
5.4. Кататонія
6. Афективні розлади
6.1. Вступ
6.1.1. Класифікація афективних розладів
6.1.2. Афективні розлади: загальні аспекти
6.2. Депресивні розлади
6.2.1. Епідеміологія та перебіг
6.2.2. Симптоматика
6.2.3. Діагностика
6.2.4. Диференційна діагностика
6.2.5. Етіологія
6.2.6. Невідкладна терапія
6.2.7. Підтримувальна терапія та профілактика рецидивів
6.3. Біполярні розлади
6.3.1. Епідеміологія та перебіг
6.3.2. Симптоматика
6.3.3. Діагностика
6.3.4. Диференційна діагностика
6.3.5. Невідкладна терапія
6.3.6. Профілактика рецидивів
6.4. Стійкі афективні розлади
6.4.1. Дистимія
6.4.2. Циклотимія
6.5. Передменструальний дисфоричний розлад
6.6. Інші афективні розлади
6.7. Психічні та поведінкові розлади, пов’язані з вагітністю, пологами та післяпологовим періодом
7. Тривожні розлади
7.1. Вступ
7.2. Загальні аспекти тривожних розладів
7.3. Панічний розлад та агорафобія
7.3.1. Симптоматика та класифікація
7.3.2. Епідеміологія та етіологія
7.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.3.4. Лікування та прогноз
7.4. Соціальна фобія / соціальний тривожний розлад
7.4.1. Симптоматика та класифікація
7.4.2. Епідеміологія та етіологія
7.4.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.4.4. Лікування та прогноз
7.5. Специфічні (ізольовані) фобії
7.5.1. Симптоматика та класифікація
7.5.2. Епідеміологія та етіологія
7.5.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.5.4. Лікування та прогноз
7.6. Генералізований тривожний розлад
7.6.1. Симптоматика та класифікація
7.6.2. Епідеміологія та етіологія
7.6.3. Діагностика та диференційна діагностика
7.6.4. Лікування та прогноз
7.7. Сепараційний тривожний розлад
8. Обсесивно-компульсивний розлад і розлади обсесивно-компульсивного спектра
8.1. Вступ
8.2. Обсесивно-компульсивний розлад
8.2.1. Визначення, симптоматика та класифікація
8.2.2. Епідеміологія та етіологія
8.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
8.2.4. Лікування та прогноз
8.3. Розлади обсесивно-компульсивного спектра
8.3.1. Ольфакторний референтний синдром
8.3.2. Іпохондрія
8.3.3. Тілесний дисморфічний розлад
8.3.4. Патологічне накопичення та збирання
8.3.5. Патологічні тілесноспрямовані повторювані дії
8.3.6. Обсесивно-компульсивний розлад / розлади обсесивно-компульсивного спектра внаслідок вживання психоактивних речовин, вторинний обсесивно-компульсивний або споріднений синдром
9. Стрес-асоційовані розлади
9.1. Вступ
9.2. Гостра реакція на стрес / гостра стресова реакція
9.2.1. Визначення та симптоматика
9.2.2. Eпідеміологія та етіологія
9.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.2.4. Лікування та прогноз
9.3. Розлад адаптації
9.3.1. Визначення і симптоматика
9.3.2. Епідеміологія та етіологія
9.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.3.4. Лікування і прогноз
9.4. Розлад тривалого горя
9.4.1. Визначення та симптоматика
9.4.2. Епідеміологія
9.4.3. Диференційна діагностика
9.4.4. Лікування, ефективність і прогноз
9.5. Посттравматичний стресовий розлад
9.5.1. Визначення та симптоматика
9.5.2. Епідеміологія, коморбідність та етіологія
9.5.3. Діагностика та диференційна діагностика
9.5.4. Профілактика, лікування та прогноз
9.6. Комплексний посттравматичний стресовий розлад
9.6.1. Визначення та симптоматика
9.6.2. Епідеміологія
9.6.3. Диференційна діагностика
9.6.4. Лікування, ефективність і прогноз
10. Дисоціативні розлади
10.1. Визначення і класифікація
10.2. Симптоматика
10.2.1. Дисоціативні розлади на психічному рівні
10.2.2. Дисоціативні розлади на тілесному рівні
10.2.3. Змішані дисоціативні (конверсійні) розлади
10.2.4. Інші дисоціативні розлади
10.3. Епідеміологія
10.4. Етіологія
10.5. Діагностика та диференційна діагностика
10.6. Лікування, перебіг та прогноз
11. Розлади харчової поведінки
11.1. Вступ
11.1.1. Харчування і маса тіла
11.1.2. Визначення та класифікація розладів харчової поведінки
11.2. Нервова анорексія
11.2.1. Визначення та симптоматика
11.2.2. Епідеміологія та етіологія
11.2.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.2.4. Лікування та прогноз
11.3. Нервова булімія
11.3.1. Визначення, класифікація та симптоматика
11.3.2. Епідеміологія та етіологія
11.3.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.3.4. Лікування і прогноз
11.4. Патологічне переїдання
11.4.1. Визначення і симптоматика
11.4.2. Епідеміологія та етіологія
11.4.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.4.4. Лікування і прогноз
11.5. Інші розлади харчової поведінки
11.5.1. Патологічне вибірково-обмежувальне вживання їжі
11.5.2. Піка
11.5.3. Розлад румінації/регургітації (патологічне пережовування)
11.6. Надмірна вага та ожиріння
11.6.1. Визначення, класифікація та симптоматика
11.6.2. Епідеміологія та етіологія
11.6.3. Діагностика та диференційна діагностика
11.6.4. Лікування та прогноз
12. Соматичний стресовий розлад і психологічні та поведінкові чинники, що впливають на інші хвороби, дисфорія цілісності тіла та імітовані розлади
12.1. Вступ
12.1.1. Симптоми та класифікація
12.1.2. Епідеміологія та перебіг
12.1.3. Терапевтичні принципи в діагностиці та лікуванні
12.1.4. Спеціальний психотерапевтичний підхід
12.1.5. Поєднання психотерапії та фармакотерапії
12.2. Соматичний стресовий розлад
12.3. Соматоформні та пов’язані з ними розлади в МКХ-10
12.3.1. Соматизований розлад
12.3.2. Соматоформна вегетативна дисфункція
12.3.3. Стійкий соматоформний больовий розлад та хронічний больовий синдром із соматичними та психологічними чинниками
12.3.4. Подібні розлади
12.4. Психологічні та поведінкові чинники, що впливають на інші хвороби
12.5. Дисфорія цілісності тіла
12.6. Імітований розлад
13. Розлади внаслідок вживання психоактивних речовин або адиктивної поведінки
13.1. Вступ
13.1.1. Класифікація
13.1.2. Діагностичні критерії
13.1.3. Епідеміологія та етіологія
13.1.4. Принципи лікування
13.2. Розлади внаслідок вживання алкоголю
13.2.1. Діагностика
13.2.2. Епідеміологія та прогноз
13.2.3. Супутні хвороби
13.2.4. Симптоми та наслідки розладів, спричинених алкоголем
13.2.5. Лікування
13.3. Розлади внаслідок вживання наркотичних речовин
13.3.1. Загальні положення
13.3.2. Опіоїди
13.3.3. Канабіноїди
13.3.4. Кокаїн та інші стимулятори, включно з кофеїном
13.3.5. Галюциногени та дисоціативні речовини
13.3.6. Інгалянти
13.3.7. Нові психоактивні речовини
13.4. Розлади внаслідок вживання лікарських засобів з психоактивною дією та без неї
13.4.1. Заспокійливі, снодійні та анксіолітичні засоби 436
13.4.2. Непсихоактивні речовини
13.5. Розлади внаслідок вживання нікотину
13.5.1. Діагностика
13.5.2. Епідеміологія та етіологія
13.5.3. Симптоматика
13.5.4. Лікування
13.6. Уживання кількох психоактивних речовин
13.7. Розлади внаслідок адиктивної поведінки
13.7.1. Вступ
13.7.2. Залежність від азартних ігор
13.7.3. Залежність від комп’ютерних ігор
14. Розлади контролю імпульсів
14.1. Вступ
14.1.1. Класифікація
14.1.2. Етіологія
14.1.3. Діагностика та диференційна діагностика
14.1.4. Лікування
14.2. Види розладів контролю імпульсів
14.2.1. Піроманія (патологічна схильність до підпалів)
14.2.2. Клептоманія (патологічна схильність до крадіжок)
14.2.3. Компульсивний розлад сексуальної поведінки
14.2.4. Переміжний вибуховий розлад
14.2.5. Оніоманія (компульсивна купівля)
14.2.6. Розлад контролю імпульсів внаслідок вживання речовин
14.2.7. Вторинний синдром порушення контролю імпульсів
14.3. Екскурс: сталкінг
15. Розлади особистості
15.1. Вступ
15.1.1. Визначення і симптоматика
15.1.2. Класифікація
15.1.3. Епідеміологія та етіологія
15.1.4. Діагностика та диференційна діагностика
15.1.5. Лікування та прогноз
15.2. Специфічні розлади особистості за МКХ-10 467
15.2.1. Тривожно-уникливий розлад особистості
15.2.2. Залежний розлад особистості
15.2.3. Ананкастичний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості
15.2.4. Дисоціальний (антисоціальний) розлад особистості
15.2.5. Емоційно нестійкий розлад особистості, межовий розлад особистості, межовий патерн 474
15.2.6. Гістріонний розлад особистості
15.2.7. Нарцисичний розлад особистості
15.2.8. Параноїдний розлад особистості
15.2.9. Шизоїдний розлад особистості
15.2.10 Шизотиповий розлад особистості
16. Розлади статевої функції, гендерна невідповідність та парафільні розлади
16.1. Вступ
16.2. Гендер, сексуальність та їхні варіанти і розлади
16.2.1. Гендерна різноманітність та сексуальний досвід
16.2.2. Сексуальні розлади
16.3. Розлади статевої функції
16.3.1. Знижений статевий потяг
16.3.2. Розлади сексуального збудження
16.3.3. Розлади оргазму
16.3.4. Розлади еякуляції
16.3.5. Сексуальні больові розлади
16.3.6. Лікування
16.3.7. Інші причини розладів статевої функції та больових розладів
16.4. Гендерна невідповідність
16.5. Парафільні розлади
16.5.1. Ексгібіціонізм
16.5.2. Вуаєризм
16.5.3. Розлад сексуального садизму із застосуванням насильства
16.5.4. Фроттеризм
16.5.5. Педофілія
16.5.6. Інші парафілії
16.5.7. Лікування
17. Розлади циклу сон-неспання
17.1. Вступ
17.1.1. Сон як біологічний механізм
17.1.2. Класифікація розладів циклу сон-неспання
17.1.3. Діагностика
17.1.4. Епідеміологія
17.2. Дисомнія
17.2.1. Неорганічне (психофізіологічне або первинне) безсоння / інсомнічний розлад
17.2.2. Неорганічні розлади циклу сон-неспання / розлади циркадного ритму сон-неспання
17.2.3. Неорганічна (первинна) гіперсомнія / ідіопатична гіперсомнія
17.3. Парасомнії
17.3.1. Нічні жахіття
17.3.2. Pavor nocturnus
17.3.3. Сноходіння / сомнамбулізм
17.3.4. Інші парасомнії
17.4. Органічні розлади циклу сон-неспання
17.4.1. Синдром апное уві сні
17.4.2. Нарколепсія
17.4.3. Синдром неспокійних ніг (СНН)
17.5. Розлади циклу сон-неспання у разі фізичних та психічних хвороб
17.5.1. Розлади циклу сон-неспання у разі соматичних хвороб
17.5.2. Розлади циклу сон-неспання у разі психічних хвороб
18. Розлади психічного розвитку включно з аутизмом і РДУГ
18.1. Вступ
18.1.1. Класифікація
18.1.2. Особливості розладів розвитку в дітей та підлітків
18.2. Розлади інтелектуального розвитку / інтелектуальна недостатність
18.3. Специфічні розлади розвитку (МКХ-10)
18.3.1. Розлади розвитку мови та мовлення
18.3.2. Розлади розвитку шкільних навичок
18.3.3. Розлад розвитку рухових функцій
18.4. Розлади аутистичного спектра. Синдром Ретта
18.4.1. Розлади аутистичного спектра
18.4.2. Синдром Ретта
18.5. Розлади рухової активності та уваги (РДУГ) 544
18.6. Розлад стереотипних рухів, первинні тики та тикозні розлади
18.6.1. Розлад стереотипних рухів
18.6.2. Первинні тики і тикозні розлади
18.7. Розлади соціального функціонування
18.7.1. Елективний/селективний мутизм
18.7.2. Реактивний розлад прихильності та розлад прихильності в дитячому віці за розгальмованим типом
18.8. Розлади з деструктивною поведінкою або дисоціальні розлади (розлади соціальної поведінки)
18.8.1. Опозиційно-викличні розлади
18.8.2. Розлад соціальної поведінки, дисоціальний розлад
18.9. Елімінаційні розлади
18.9.1. Енурез
18.9.2. Енкопрез
19. Невідкладні психіатричні стани
19.1. Вступ
19.2. Основні принципи надання невідкладної медичної допомоги
19.2.1. Психопатологічні обстеження пацієнтів у невідкладному психіатричному стані
19.2.2. Виключення органічних розладів і хвороб
19.2.3. Деескалаційна поведінка в екстрених ситуаціях
19.2.4. Застосування лікарських препаратів під час надання невідкладної психіатричної допомоги
19.3. Специфічні невідкладні стани у психіатрії
19.3.1. Суїцидальність
19.3.2. Делірій / стан сплутаності
19.3.3. Інтоксикації
19.3.4. Стани збудження
19.3.5. Кататонічні синдроми
19.3.6. Гострі стресові реакції та панічні атаки
20. Психіатрична експертиза та інші правові аспекти
20.1. Вступ
20.2. Поміщення психічнохворих осіб у заклад з надання психіатричної допомоги та їх лікування у примусовому порядку
20.2.1. Законодавство федеративних земель Німеччини у сфері надання психіатричної допомоги
20.2.2. Примусові заходи
20.2.3. Примусове лікування
20.3. Інститут піклування для психічнохворих пацієнтів
20.3.1. Встановлення піклування
20.3.2. Обов’язки та повноваження піклувальника
20.3.3. Тривалість піклування
20.3.4. Обов’язкова згода піклувальника
20.3.5. Примусова госпіталізація згідно із законодавством про піклування
20.3.6. Піклування і цивільна дієздатність особи
20.4. Оцінювання здатності вчиняти правочини, укладати заповіти і надавати згоду
20.4.1. Цивільна недієздатність
20.4.2. Заповідальна дієздатність
20.4.3. Процесуальна дієздатність
20.4.4. Здатність давати усвідомлену згоду на медичні обстеження та лікування
20.5. Оцінювання стану та лікування психічнохворих осіб, які вчинили кримінальні правопорушення
20.5.1. Неосудність та обмежена осудність
20.5.2. Заходи виправлення та захисту
20.5.3. Прогностичне оцінювання
20.6. Медико-соціальна експертиза
20.6.1. Експертиза для державного пенсійного страхування
20.6.2. Експертиза для державного страхування від нещасних випадків
20.6.3. Експертиза для приватного страхування на випадок професійної непрацездатності
20.6.4. Експертиза для визначення ступеня інвалідності
20.7. Визначення придатності до керування транспортним засобом
20.8. Інші правові аспекти
20.8.1. Лікарська таємниця
20.8.2. Право на ознайомлення з медичними документами
Покажчик
Автори книги Психіатрія та психотерапія: інтенсивний курс: 10-е видання / за заг. ред. Клауса Ліба
Аннете Брюкнер, дипл. соціальний педагог / Annette Bruckner, Dipl. Sozialpadagogin, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Алкоміт Гасан, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Alkomiet Hasan, Universitat Augsburg, Klinik fur Psychiatrie, Psychotherapie und Psychosomatik, Bezirkskrankenhaus Augsburg, Geschwister-Schonert-Str. 1, 86156 Augsburg.
Крістоф Гімке, проф., д-р природн. Наук / Prof. Dr. rer. nat. Christoph Hiemke, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Міхаель Гус, д-р медицини, дипл. Психолог / Prof. Dr. med. Michael Huss, Dipl.-Psych., Universitatsmedizin Mainz, Klinik und Poliklinik fur Kinder- und Jugendpsychiatrie und -psychotherapie, Langenbeckstr. 1, 55131 Mainz.
Катаріна Ґешке, д-р медицини / Dr. med. Katharina Geschke, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Давід Йоганнес Еберле, д-р філософії / Dr. phil. David Johannes Eberle, Universitat Zurich, Psychologisches Institut, Psychopathologie und Klinische Intervention, Binzmuhlestr. 14/17, CH-8050 Zurich.
Вольфганг Кельш, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Wolfgang Kelsch, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Клаус Ліб, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Klaus Lieb, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Свантьє Маттіс, приват-доцент, д-р медицини / PD Dr. med. Swantje Matthies, Universitatsklinikum Freiburg, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Hauptstr. 5, 79104 Freiburg.
Андреас Меркер, проф., д-р філософії, д-р медицини / Prof. Dr. phil. Dr. med. Andreas Maercker, Universitat Zurich, Psychologisches Institut, Psychopathologie und Klinische Intervention, Binzmuhlestr. 14/17, CH-8050 Zurich.
Флоріан Мюллер-Дальгауз, д-р медицини / Dr. med. Florian Muller-Dahlhaus, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Олівер Поґарель, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Oliver Pogarell, LMU Klinikum, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Nu.baumstr. 7, 80336 Munchen.
Бабетте Реннеберґ, проф., д-р природн. наук, дипл. Психолог / Prof. Dr. rer. nat. Babette Renneberg, Dipl.-Psych., Freie Universitat Berlin, Klinische Psychologie und Psychotherapie, Habelschwerdter Allee 45, 14195 Berlin.
Вольфганг Ретц, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Wolfgang Retz, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Деніел Тернер, д-р медицини, д-р біол. Наук / Dr. med. Dr. rer. biol. hum. Daniel Turner, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Олівер Тюшер, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Oliver Tuscher, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Ульріх Ферстнер, д-р заг. медицини / Dr. med. univ. Ulrich Forstner, AMEOS Klinik Bad Aussee, Fachklinik fur Psychosomatische Medizin, Psychotherapie und Psychiatrie, Assoziiert an die Medizinische Universitat Graz, Sommersbergseestr. 395, A-8990 Bad Aussee.
Ульріх Фодергольцер, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Ulrich Voderholzer, Schon Klinik Roseneck, Am Roseneck 6, 83209 Prien am Chiemsee, Schon Klinik Roseneck in Kooperation mit, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie des, Universitatsklinikums Munchen, Nu.baumstr. 7, 80336 Munchen.
Забіне Фрауенкнехт, д-р медицини / Dr. med. Sabine Frauenknecht, Goethestr. 24, 79100 Freiburg.
Штефан Шенкель, д-р медицини / Dr. med. Stefan Schenkel, Universitatsmedizin Mainz, Klinik fur Psychiatrie und Psychotherapie, Untere Zahlbacher Str. 8, 55131 Mainz.
Крістіан Шмаль, проф., д-р медицини / Prof. Dr. med. Christian Schmahl, Zentralinstitut fur Seelische Gesundheit, Klinik fur Psychosomatik und Psychotherapeutische, Medizin, J 5, 68159 Mannheim.
Ґітта Якоб, приват-доцент, д-р філософії / PD Dr. phil. Gitta Jacob, GAIA AG, Hans-Henny-Jahnn-Weg 53, 22085 Hamburg.
Науковий редактор перекладу українською
Олег Маковійчук, психіатр і психотерапевт, старший лікар психіатричної клініки м. Ліпштадт, Німеччина (LWL-Klinik Lippstadt).
01054, м. Київ, вул.
Завантажити прайс-лист
Архів містить книги, яких немає в наявності, але які найближчим часом, можливо, будуть перевидані.