Опис книги Загальна практика — сімейна медицина: у 3 книгах. Книга 1. Організація первинної медичної допомоги: підручник / Л.С. Бабінець, Л.В. Андріюк, В.I. Величко та ін.
Підручник «Загальна практика — сімейна медицина» — найсучасніше, фундаментальне видання, яке ґрунтується на міжнародних стандартах надання первинної медичної допомоги, є результатом багаторічної роботи досвідчених фахівців науки та клінічної практики — працівників профільних кафедр сімейної медицини на до-і післядипломному рівні майже всіх закладів вищої медичної освіти України.
Відповідає вимогам до підготовки лікарів загальної практики — сімейних лікарів Всесвітньої асоціації сімейних лікарів (WONCA) та Всесвітньої федерації медичної освіти (WFME) 2013 р., Наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про інтернатуру».
У книзі:
• наведено сучасну інформацію з організації роботи лікарів первинної медичної допомоги;
• охоплено засади діяльності спеціалістів первинної медичної допомоги в системі eHealth з імплементацією міжнародної класифікації проблем і діагнозів у первинній медицині — ІСРС-2;
• розкрито вікові особливості пацієнтів при наданні первинної медичної допомоги;
• описано застосування телемедицини та інформаційних технологій, основ профілактики, реабілітації, паліативної допомоги, деонтології;
• подано формування комунікативних навичок в амбулаторних умовах;
• вміщено матеріали про лікарсько-трудову експертизу та надання невідкладної медичної допомоги.
Книга призначена для широкого кола фахівців-практиків у галузі медицини — студентів старших курсів вищих медичних закладів освіти, лікарів-інтернів, лікарів загальної практики — сімейних лікарів, дільничних терапевтів і педіатрів, лікарів-спеціалістів, дотичних до співпраці з лікарями первинної медичної допомоги, а також викладачів і науковців у цих галузях.
Зміст книги Загальна практика — сімейна медицина: у 3 книгах. Книга 1. Організація первинної медичної допомоги: підручник / Л.С. Бабінець, Л.В. Андріюк, В.I. Величко та ін.
Список скорочень
Передмова
Мотиваційна компетенція майбутнього лікаря первинної медичної допомоги
Загальна історія сімейної медицини в Україні
Розділ 1. Організаційні засади роботи первинної медичної допомоги
1.1. Основні положення Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я і ПМД, її завдання і законодавча база
1.1.1. Принципи системи охорони здоров’я
1.1.2. Функції системи охорони здоров’я
1.1.3. Основні завдання первинної медичної допомоги
1.2. Глосарій термінології організаційної структури ПМД в умовах реформування
1.3. Організація ПМД у рамках реформування медичної системи в Україні
1.3.1. Первинний рівень надання медичної допомоги
1.3.2. Фінансування ПМД у контексті реформи системи охорони здоров’я України
1.3.3. Порядок вибору пацієнтами лікаря-надавача послуг ПМД із заповненням відповідної декларації та іншої медичної документації
1.3.4. Положення про лікаря загальної практики?— сімейної медицини (на основі додатка 1 до чинного наказу МОЗ України від 23.02.2001 № 72)
1.3.5. Положення про медичну сестру загальної практики?— сімейної медицини (на основі додатка 2 до чинного наказу МОЗ України від 23.02.2001 № 72)
1.3.6. Примірне положення про відділення загальної практики?— сімейної медицини (на основі додатка 3 до чинного наказу МОЗ України від 23.02.2001 № 72)
1.3.7. Положення про денний стаціонар (додаток 4 до наказу МОЗ України від 23.02.2001 № 72)
1.3.8. Вторинний рівень надання медичної допомоги
1.3.9. Третинний рівень надання медичної допомоги
1.3.10. Порядок направлення хворих для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги
1.4. Міжнародна класифікація ПМД IСРС-2?— важливий інструмент для оптимізації роботи лікарів ПМД України
1.4.1. Загальні відомості щодо структури і складу електронної системи охорони здоров’я України
1.5. Експертиза втрати працездатності в Україні
1.5.1. Експертиза тимчасової втрати працездатності у первинній медичній практиці в сучасних умовах
1.5.2. Орієнтовні терміни тимчасової непрацездатності при найпоширеніших захворюваннях з урахуванням поліклінічного та стаціонарного лікування
1.5.3. Медико-соціальна експертиза в амбулаторній практиці
1.5.4. Експертиза стійкої втрати працездатності
1.6. Організація медико-соціальної реабілітації пацієнтів на сучасному етапі розвитку системи охорони здоров’я України та місце сімейного лікаря в ній
1.6.1. Реабілітаційна допомога пацієнтам з коронавірусною хворобою (COVID-19) і реконвалесцентам
1.7. Превентивна медицина?— важливий напрям первинної медичної практики?— сімейної медицини: визначення, мета, завдання
1.8. Електронний лікарняний листок
1.8.1. Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (за наказом МОЗ України від 01.06.2021 р. № 1066)
1.9. Національна програма «Доступні ліки» й електронний рецепт
1.10. Порядок створення нового закладу ПМД
1.11. Основи ефективної комунікації в практиці лікаря ПМД
1.12. Телемедицина у практиці ПМД
1.13. Кваліфікаційна характеристика лікаря загальної практики?— сімейного лікаря
Розділ 2. Вікові особливості ведення пацієнтів у сімейній медицині
2.1. Основні принципи та організаційні засади ведення дітей і підлітків у сімейній медицині
2.1.1. Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
2.1.2. Раціональне вигодовування та харчування дитини віком до 3 років
2.1.3. Фізичний розвиток дитини
2.1.4. Стратегія інтегрованого ведення хвороб дитячого віку
2.1.4.1. Амбулаторне ведення дітей віком від 2 міс. до 5 років
2.1.4.2. Амбулаторне ведення немовлят віком від 0 до 2 міс.
2.1.5. Охорона здоров’я підлітків, роль сімейного лікаря: оцінювання стану здоров’я, розвитку та психосоціальної адаптації. Клініка, дружня до молоді
2.2. Особливості ведення людей похилого віку в сімейній медицині
2.2.1. Вікові зміни організму, зумовлені старінням
2.2.2. Основи геріатричної медицини для лікаря загальної практики
2.2.2.1. Демографічна ситуація
2.2.2.2. Функціональна анатомія та фізіологія
2.2.2.3. Обстеження
2.2.2.4. Прояви проблем у геріатричній медицині
2.2.2.5. Реабілітація
2.2.3. Актуальні питання геропсихології у практиці сімейного лікаря
2.2.3.1. Градація старості та її вікові кризи
2.2.3.2. Особливості інтелектуальної сфери людини похилого віку
2.2.3.3. Механізми компенсації зниження інтелектуальних функцій людей похилого віку
2.2.3.4. Зміни основних пізнавальних процесів у старості
2.2.3.5. Психологічний зміст поняття «мудрість»
2.2.3.6. Характеристика емоційної сфери старіючої людини
2.2.4. Типи особистості в похилому віці
2.2.4.1. Властивості особистості людей старшого і похилого віку
2.2.5. Проблеми здоров’я та медико-соціальне обслуговування людей похилого віку
2.2.5.1. Думки про смерть і страх смерті. Умирання
2.2.5.2. Люди похилого віку, які живуть в інтернаті. Хоспіси
2.2.5.3. Щаслива старість та активне довголіття
2.2.5.4. Психологічне консультування людей похилого віку
2.2.5.5. Психотерапія в пізньому віці
Розділ 3. Компетенції лікаря загальної практики?— сімейного лікаря: основні поняття, імплементація у практику ПМД
3.1. Актуальні аспекти формування організаційно-соціальної компетенції у викладанні сімейної медицини: факти, проблеми, можливі рішення
3.2. Компетенція і компетентність у системі вищої медичної освіти при підготовці лікарів ЗП—СЛ: аналіз літературних джерел, сучасних викладацьких розробок і впроваджень, власний досвід
3.3. Деонтологічні засади діяльності лікаря ПМД
3.4. Медична помилка в практиці сімейного лікаря: причини та шляхи запобігання
3.5. Наукова спеціальність «Загальна практика?— сімейна медицина»: проблеми, здобутки. Алгоритм проведення наукового дослідження у первинній медичній практиці
3.6. Профілактика онкологічної патології. Канцерофобія
3.7. Паліативна і хоспісна допомога в практиці лікаря загальної практики?— сімейного лікаря
3.7.1. Паліативна і хоспісна допомога?— інноваційний вид медико-соціальної допомоги населенню
3.7.2. Стратегія надання паліативної допомоги
3.7.3. ПХД?— глобальна проблема людства
3.7.4. Організація та нормативне регулювання надання паліативної та хоспісної допомоги населенню в Україні
3.7.5. Показання для надання ПХД пацієнтам
3.7.6. Організаційні форми надання ПХД і соціальної послуги паліативного догляду
3.7.7. Якість життя паліативних пацієнтів та її складові
3.8. Контроль клінічних симптомів у паліативних пацієнтів
3.8.1. Хронічний больовий синдром у паліативних пацієнтів
3.8.2. Загальні принципи контролю хронічного больового синдрому у паліативних пацієнтів
3.8.3. Задишка/диспное/рефрактерна задишка
3.8.4. Кашель. Кровохаркання
3.8.5. Нудота. Блювання
3.8.6. Анорексія/кахексія та інші клінічні синдроми в онкологічних паліативних пацієнтів
3.8.7. Втома та втомлюваність
3.8.8. Закреп. Діарея
3.8.9. Ураження шкіри та слизових оболонок. Пролежні
3.8.10. Асцит
3.8.11. Дисфагія
3.8.12. Судоми
3.8.13. Лімфедема
3.8.14. Безсоння
3.9. Психологічні та психотерапевтичні аспекти надання ПХД. Втрата, страждання, горе
3.9.1. Загальні психологічні та психотерапевтичні аспекти надання ПХД
3.9.2. Втрата, страждання, горе
3.9.3. Тривога та депресія
3.10. Духовні/релігійні аспекти паліативної допомоги
3.11. Реабілітація в сучасній системі охорони здоров’я: медичні та медико-соціальні аспекти. Що потрібно знати сімейному лікарю?
Розділ 4. Невідкладні стани у сімейній медицині
4.1. Діагностика й невідкладна допомога при синкопальних станах. Загальні аспекти проблеми синкопальних станів
4.1.1. Рефлекторне нервово-зумовлене синкопе
4.1.2. Синкопе внаслідок ортостатичної гіпотензії
4.1.3. Кардіогенне синкопе
4.2. Невідкладні стани при серцево-судинних захворюваннях
4.2.1. Гіпертензивні кризи
4.2.2. Гострий коронарний синдром
4.2.3. Iнфаркт міокарда з елевацією сегмента ST
4.2.4. Пароксизмальні тахікардії
4.3. Невідкладні стани в пульмонології
4.3.1. Бронхіальна астма
4.3.2. Пневмоторакс
4.3.3. Тромбоемболія легеневої артерії
4.4. Гострий абдомінальний больовий синдром
4.5. Напад подагри
4.6. Ниркова колька
4.7. Невідкладні стани в акушерстві та гінекології
4.7.1. Гіпертонічні розлади у вагітних
4.7.2. Акушерські кровотечі
4.8. Гострі отруєння
Література
Автори книги Загальна практика — сімейна медицина: у 3 книгах. Книга 1. Організація первинної медичної допомоги: підручник / Л.С. Бабінець, Л.В. Андріюк, В.I. Величко та ін.
Л.В. Андріюк — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри реабілітації та нетрадиційної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Л.С. Бабінець — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії та сімейної медицини медичного факультету Тернопільського національного медичного університету імені I.Я. Горбачевського МОЗ України, віцепрезидент Української асоціації сімейної медицини, голова Асоціації сімейної медицини Тернопільщини, академік Національної академії вищої освіти України.
В.І. Величко — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини та поліклінічної терапії Одеського національного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Н.Г. Гойда — доктор медичних наук, професор, кафедра паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
В.М. Ждан — доктор медичних наук, професор, кафедра сімейної медицини і терапії, ректор Полтавського державного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Н.М. Железнякова — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1 Харківського національного медичного університету.
А.А. Заздравнов — доктор медичних наук, професор, кафедра загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб Харківського національного медичного університету.
В.Г. Карпенко — доктор медичних наук, професор, кафедра акушерства і гінекології № 3 Харківського національного медичного університету.
В.Г. Міщук — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної практики — сімейної медицини та реабілітації IваноФранківського національного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Н.С. Михайловська — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб Запорізького державного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Р.О. Моісеєнко — доктор медичних наук, професор, кафедра паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
О.А. Опарін — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії № 2 Харківського національного медичного університету, президент Української академії історії медицини.
Л.М. Пасієшвілі — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб Харківського національного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Н.М. Пасієшвілі — доктор медичних наук, професор, директор КНП Харківської обласної ради «Обласний клінічний перинатальний центр».
Т.М. Пасієшвілі — доктор медичних наук, доцент, кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології Харківського національного медичного університету.
Л.П. Сидорчук — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини Буковинського державного медичного університету МОЗ України, член правління Української асоціації сімейної медицини.
А.В. Царенко — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
С.Ю. Ціпоренко — доктор медичних наук, професор, кафедра амбулаторної та сімейної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, заступник директора з медичного обслуговування дорослого населення КНП «Центр первинної медикосанiтарної допомоги № 2 Подільського району міста Києва».
В.В. Чайковська — доктор медичних наук, професор, кафедра паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика.
Н.Д. Чухрієнко — доктор медичних наук, професор, почесний президент Української асоціації сімейної медицини, голова Асоціації сімейної медицини Дніпропетровської області, професор кафедри сімейної медицини Дніпровського державного медичного університету.
О.С. Шевченко — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фтизіатрії та пульмонології Харківського національного медичного університету.
О.Г. Шеке ра — доктор медичних наук, професор, кафедра паліативної та хоспісної медицини Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, член Президії та правління Української асоціації сімейної медицини, академік Національної академії вищої освіти України.
М.Ю. Бабаніна — кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Н.Є. Боцюк — кандидат медичних наук, доцент, кафедра терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені I.Я. Горбачевського МОЗ України.
І.М. Галабіцька — кандидат медичних наук, докторант, кафедра терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені I.Я. Горбачевського МОЗ України.
О.Ю. Железняков — кандидат медичних наук, доцент, кафедра акушерства і гінекології № 3 Харківського національного медичного університету.
О.Є. Кітура — кандидат медичних наук, доцент, кафедра внутрішніх хвороб та медицини невідкладних станів Полтавського державного медичного університету.
П.О. Колесник — кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, член правління Української асоціації сімейної медицини.
Б.О. Мігенько — кандидат медичних наук, доцент, кафедра терапії та сімейної медицини Тернопільського національного медичного університету імені I.Я. Горбачевського МОЗ України.
Б.А. Рогожин — кандидат медичних наук, доцент, кафедра організації та управління охороною здоров’я Харківського національного медичного університету, дійсний член Української академії історії медицини.
В.Є. Шапкін — кандидат медичних наук, доцент, кафедра загальної практики — сімейної медицини та внутрішніх хвороб Харківського національного медичного університету.
01054, м. Київ, вул.
Завантажити прайс-лист
Архів містить книги, яких немає в наявності, але які найближчим часом, можливо, будуть перевидані.