Содержание книги Лікування розладів сну: диференційований підхід / В.В. Огоренко, О.Є. Абатуров, О.І. Кальбус та ін.
Перелік умовних скорочень
Вступ
Розділ 1. Епідеміологія та сучасна класифікація розладів сну
1.1. Епідеміологія розладів сну
1.2. Роль диференційованого підходу в лікуванні розладів сну
1.3. Сучасна класифікація розладів сну
1.3.1. Класифікація розладів сну в DSM-5
1.3.2. Класифікація розладів сну в ICSD-3
1.3.3. Класифікація розладів сну в МКХ-10
1.3.4. Класифікація розладів сну в МКХ-11
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 2. Етіологія та патогенез розладів сну
2.1. Стрес і психологічні чинники
2.2. Медичні проблеми
2.3. Навколишнє середовище і звички перед сном
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 3. Діагностика розладів сну
3.1. Клінічна діагностика
3.2. Додаткові методи діагностики
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 4. Фармакотерапія розладів сну
4.1. ГАМК-ергічні препарати
4.1.1. Барбітурати
4.1.2. Бензодіазепінові препарати як снодійні засоби
4.1.3. Небензодіазепінові позитивні алостеричні модулятори ГАМКА-рецепторів як снодійні препарати
4.1.4 Габапентиноїди
4.2. Гістамінергічні засоби
4.3. Мелатонінергічні препарати
4.4. Серотонінергічні препарати
4.5. Антагоністи орексинових рецепторів
4.6. Дофамінергічні препарати при безсонні
4.6.1. Антагоністи дофаміну
4.6.2. Агоністи дофаміну
4.7. Інші препарати при безсонні, пов’язаному з синдромом неспокійних ніг
4.8. Модулятори глутаматних NMDA-рецепторів
4.9. Інші снодійні та седативні засоби
4.10. Препарати для використання при денній сонливості
4.11. Нові перспективні засоби фармакотерапії для застосування хворим з порушеннями сну
4.11.1. Антагоністи орексинових рецепторів як снодійні препарати
4.11.2. Транквілізатори групи похідних бензодіазепіну
4.11.3. Інгібітори зворотного захоплення гамма-аміномасляної кислоти
4.11.4. Амінокислоти
4.11.5. Обструктивне апное сну в дорослих
4.11.6. Інші препарати при лікуванні підвищеної денної сонливості та сонливості, спричиненої нарколепсією
4.11.7. Лікування нічних кошмарів
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури та електронних ресурсів
Розділ 5. Немедикаментозне лікування розладів сну
5.1. Когнітивно-поведінкова терапія
5.1.1. Структуровані підходи до покращення сну
5.1.2. Техніки релаксації та керування стресом
5.2. Інші немедикаментозні методи лікування
5.2.1. Методи створення дефіциту сну
5.2.2. Методи зниження тривоги та/або фізіологічного збудження
5.2.3. Методи впливу на циркадні ритми
5.2.4. Апаратні методи лікування розладів сну
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 6. Алгоритими лікування розладів сну
6.1. Загальні принципи призначення препаратів
6.2. Гостра інсомнія
6.3. Терапія обмеження сну при хронічній інсомнії
6.4. Хронічна інсомнія. Загальні впливи
6.5. Хронічна інсомнія
6.6. Синдром неспокійних ніг (гострий)
6.7. Синдром неспокійних ніг (хронічний)
6.8. Синдром неспокійних ніг (рефрактерний)
6.9. Нарколепсія. Надмірна денна сонливість
6.10. Препарати, які можуть викликати нічні кошмари
6.11. Лікування нічних кошмарів
6.12. Розлади поведінки під час фази швидкого сну (версія 1)
6.13. Розлади поведінки під час фази швидкого сну (версія 2)
6.14. Лікування парасомній з нешвидким рухом очей (NREM) у дорослих
6.15. Обструктивне апное сну (показання до використання PAP-терапії)
6.16. Обструктивне апное сну (лікування за умов непереносимості, неуспішності або відмови у РАР-терапії)
6.17. Обструктивне апное сну (медикаментозне лікування супутніх станів)
6.18. Джетлаг (десинхроноз)
6.19. Розлад затримки фази сну та неспання
6.20. Поширений розлад фази сну та неспання (ASWPD)
6.21. Лікування розладу не-24-годинного ритму сну–неспання
6.22. Лікування хропіння в дорослих
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 7. Особливості лікування розладів сну при психічних розладах
7.1. Лікування розладів сну при відхиленнях у нейропсихічному розвитку
7.1.1. Розлади інтелектуального розвитку
7.1.2. Розлад аутистичного спектра
7.1.3. Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю
7.2. Шизофренія та інші первинні психотичні розлади
7.2.1. Шизофренія
7.2.2. Шизоафективний розлад
7.2.3. Шизотиповий розлад, гострий і транзиторний психотичний розлади, маячний розлад
7.3. Кататонія
7.4. Розлади настрою
7.4.1. Біполярні та споріднені розлади
7.4.2. Депресивні розлади
7.4.3. Змішаний депресивно-тривожний розлад
7.5. Розлади, пов’язані з тривогою або страхом
7.5.1. Генералізований тривожний розлад
7.5.2. Панічний розлад
7.5.3. Фобічні розлади (агорафобія, спеціальні фобії)
7.5.4. Тривожний розлад розлуки
7.6. Обсесивно-компульсивні або споріднені розлади
7.6.1. Обсесивно-компульсивний розлад
7.6.2. Дисморфічний розлад тіла, іпохондрія, розлад накопичення та орієнтовані на тіло повторювані розлади поведінки
7.7. Розлади, пов’язані зі стресом
7.7.1. Посттравматичний стресовий розлад
7.7.2. Комплексний посттравматичний стресовий розлад
7.7.3. Тривалий розлад горя
7.7.4. Розлад адаптації
7.8. Дисоціативні розлади
7.9. Розлади харчування
7.10. Розлади природних відправлень
7.11. Тілесний дистрес та патологічні тілесні відчуття
7.12. Розлади внаслідок вживання психоактивних речовин або адиктивної поведінки
7.13. Розлад контролю спонукань
7.14. Деструктивні та дисоціальні розлади особистості
7.15. Розлади особистості та особистісні особливості
7.16. Парафільні розлади
7.17. Імітовані розлади
7.18. Нейрокогнітивні розлади
7.18.1. Делірій
7.18.2. Легкий нейрокогнітивний розлад
7.18.3. Амнестичний розлад
7.18.4. Деменція
7.19. Психічні та поведінкові розлади, пов’язані з вагітністю, пологами та післяпологовим періодом
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 8. Особливості лікування розладів сну при соматичних розладах
8.1. Обструктивне апное сну
8.1.1. Ревматоїдний артрит і розлади сну
8.1.2. Склеродермія та розлади сну
8.1.3. Патогенетичні взаємозв’язки астми та обструктивного апное сну
8.2. Загальні принципи лікування розладів сну при соматичних захворюваннях
8.3. Порушення сну при захворюваннях нервової системи
8.3.1. Сон і деменція
8.3.2. Порушення сну при альфа-синуклеїнопатіях
8.3.3. Сон і нервово-м’язові захворювання
8.4. Особливості розладів сну при епілепсії
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Розділ 9. Прогноз і профілактика
9.1. Прогноз на основі типу розладу сну та ефективності лікування
9.2. Рекомендації щодо збереження сну в майбутньому
9.3. Профілактика розладів сну в медичних працівників
Запитання та завдання для контролю знань
Список літератури
Клінічні випадки
Задачі до розділу 1
Задачі до розділу 2
Задачі до розділу 3
Задача до розділу 4
Задачі до розділу 5
Задача до розділу 6
Задачі до розділу 7
Задача до розділу 8
Задачі до розділу 9
Додатки
Додаток 1. Робоча програма з циклу тематичного удосконалення «Норма та розлади сну. Терапевтична корекція патології сну»
Додаток 2. Відповідність кодування розладів сну в МКХ-10 та МКХ-11 до термінів ICSD-3-TR
Додаток 3. Зразок ведення щоденника сну
Додаток 4. Опитувальник ранку та вечора
Додаток 5. Скорочений опитувальник ранку та вечора rMEQ
Додаток 6. Мюнхенський опитувальних хронотипів MCTQ
Додаток 7. Зведена шкала ранковості CSM
Додаток 8. Шкала сонливості Епворта ESS
Додаток 9. Стенфордська шкала сонливості SSS
Додаток 10. Каролінська шкала сонливості KSS
Додаток 11. Барселонський індекс сонливості BSI
Додаток 12. Анкета STOP-BANG для діагностики обструктивного апное сну
Додаток 13. Берлінський опитувальник для виявлення апное сну
Додаток 14. Піттсбурзький опитувальник якості сну
Додаток 15. Індекс тяжкості інсомнії. Шкала тяжкості інсомнії (за Ch. Morin)
Авторы книги Лікування розладів сну: диференційований підхід / В.В. Огоренко, О.Є. Абатуров, О.І. Кальбус та ін.
Огоренко Вікторія Вікторівна — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету, лікар-психіатр вищої категорії.
Абатуров Олександр Євгенійович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету, заслужений діяч науки і техніки України.
Кальбус Олександр Іванович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету.
Шустерман Тамара Йосипівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Нікуліна Анна Олексіївна — кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії 1 та медичної генетики Дніпровського державного медичного університету.
Ніколенко Алла Євгенівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Юдіна Тетяна Вікторівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету.
Шорніков Андрій Володимирович — доктор філософії з медицини, асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Мамчур Олександр Йосипович — кандидат медичних наук, асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Лященко Юлія Вікторівна — доктор філософії з медицини, асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Кокашинський Віктор Олександрович — доктор філософії з медицини, асистент кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету.
Букреєва Юлія Володимирівна — доктор філософії з медицини, асистент кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету.
Філюк Ірина Олексіївна — доктор філософії з медицини, асистент кафедри неврології Дніпровського державного медичного університету.
Тимофєєв Роман Миколайович — аспірант кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Дніпровського державного медичного університету, лікар-психіатр вищої категорії.
Шастун Наталія Петрівна — кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та офтальмології Дніпровського державного медичного університету.