Содержание книги Клінічна фізіологія: підручник / В.I. Філімонов, Д.I. Маракушин, К.В. Тарасова та ін. — 2-е видання
Cписок скорочень
Передмова до другого видання
Розділ 1. Механізми регуляції фізіологічних процесів
1.1. Загальні принципи регуляції функцій
1.1.1. Контури регуляції різних фізіологічних функцій і процесів
1.1.2. Апоптоз
1.1.3. Гуморальна регуляція
1.1.4. Клітинна мембрана
1.1.5. Фізіологічна характеристика неорганічних іонів
1.1.6. Білки мембран
1.2. Гормональна регуляція фізіологічних функцій
1.2.1. Методи дослідження функціонального стану ендокринних залоз
1.2.2. Механізм дії гормонів
1.2.3. Секреція гормонів
1.2.4. Ефекти стероїдних гормонів
1.2.5. Ефекти білково-пептидних гормонів
1.2.6. Ефекти цитокінів
1.2.7. Регуляція синтезу гормонів
1.2.8. Гіпоталамо-гіпофізарна система
1.2.9. Епіфіз
1.2.10. Гормони, що залежать від аденогіпофізарної системи
1.2.11. Залози, що перебувають під прямою нейрогенною регуляцією
1.2.12. Статеві гормони
1.2.13. Порушення секреторної функції статевих залоз
1.2.14. Визначення рівня тестостерону
1.2.15. Гормони, що регулюють гомеостаз
Розділ 2. Нейронна регуляція фізіологічних функцій
2.1. Фізіологія нервового волокна
2.1.1. Збудливість. Мембранний потенціал (МП)
2.1.2. Потенціал дії нервового волокна
2.1.3. Походження потенціалу дії
2.1.4. Проведення потенціалу дії
2.2. Фізіологія скелетних м’язів
2.2.1. Нервово-м’язова передача
2.2.2. Скелетний м’яз
2.2.3. Фізіологічна характеристика непосмугованих м’язів
2.3. Загальна фізіологія центральної нервової системи
2.3.1. Фізіологічна характеристика нейрона
2.3.2. Електричні явища в мозку
2.3.3. Рефлекс — морфофункціональна одиниця ЦНС
2.4. Інтегративна діяльність моторних ділянок ЦНС
2.4.1. Організація довільних рухів
2.4.2. Структурні аспекти відновлення функцій після ушкодження механізмів їх регуляції
2.4.3. Моторні функції спинного мозку
2.4.4. Пропріорецептори м’язів
2.4.5. Моносинаптичні рефлекси
2.4.6. Полісинаптичні рефлекси
2.4.7. Наслідки ураження спинного мозку
2.5. Моторні функції стовбура головного мозку
2.5.1. Позові рефлекси
2.5.2. Регуляція пози
2.6. Моторні функції мозочка
2.6.1. Участь мозочка в регуляції усвідомлених рухів
2.6.2. Порушення моторних функцій при ураженні мозочка
2.7. Моторні функції кори півкуль великого мозку
2.7.1. Взаємозв’язки моторних зон кори
2.7.2. Базальні ганглії (стріопалідарна система)
2.7.3. Наслідки ушкодження моторних структур кори
2.7.4. Порушення моторних функцій при ураженні базальних гангліїв
2.8. Аміноспецифічні структури мозку і порушення психіки
Розділ 3. Поняття про гомеостаз і гомеокінез
3.1. Загальна характеристика систем, які контролюють гомеостаз
3.2. Вікові особливості гомеостазу
3.3. Реакція крові та її регуляція
3.3.1. Кислотні продукти метаболізму
3.3.2. Загальні відомості про буферні системи
3.3.3. Буферні системи позаклітинної рідини
3.3.4. Буферні системи внутрішньоклітинної рідини
3.3.5. Роль легень і нирок у регуляції кислотно-основного гомеостазу
3.3.6. Порушення кислотно-основного стану
3.4. Захисні системи організму та порушення їх
3.4.1. Загальна характеристика захисних систем організму
3.4.2. Iмунна регуляція фізіологічних процесів
3.4.3. Фізіологічна характеристика лейкоцитів
3.4.4. Регуляція кровотворення
3.4.5. Фагоцитоз
3.4.6. Гуморальні механізми імунітету
3.4.7. Клітинний імунітет
3.4.8. Антигени гістосумісності
3.5. Регуляція імунітету
3.5.1. Значення облігатної мікрофлори в розвитку системи імунітету
3.6. Автоантигени й автоантитіла
3.7. Гематоорганні бар’єри
3.8. Алергія
3.9. Захисні функції шкіри й слизових оболонок верхніх дихальних шляхів
3.10. Система детоксикації організму
3.10.1. Мікрофлора й автоінтоксикація
3.10.2. Детоксикаційна функція травного тракту
3.10.3. Блювання
3.10.4. Діарея
3.10.5. Вільнорадикальне окиснювання й антиоксиданти
3.10.6. Адаптація механізмів детоксикації організму
3.11. Адаптація, стрес і компенсація
3.11.1. Механізми розвитку адаптаційного процесу
3.11.2. Стрес
3.11.3. Стадії розвитку адаптаційного процесу
3.11.4. Регуляція розвитку адаптаційного процесу
3.11.5. Адаптація — процес підвищення рівня функціональних резервів
3.11.6. Перехресна адаптація
3.11.7. Iндивідуальність процесів адаптації
3.11.8. «Плата» за адаптацію
3.11.9. Втрата адаптації та реадаптація
3.11.10. Вікові особливості процесів адаптації
3.12. Екологія і здоров’я
3.12.1. Урбанізація
3.12.2. Урбанізація і стреси
3.12.3. Прямий ушкоджувальний вплив факторів урбанізації на організм
3.13. Гемостаз і його порушення
3.13.1. Тромбоцити
3.13.2. Зупинка кровотечі (гемостаз)
3.13.3. Судинно-тромбоцитарний гемостаз
3.13.4. Коагуляційний гемостаз
3.13.5. Ретракція згустку і заростання ушкодженої ділянки судини
3.13.6. Фібриноліз
3.13.7. Антикоагулянтні механізми
3.13.8. Регуляція зсідання крові
3.13.9. Легені й система гемостазу
3.13.10. Порушення гемостазу
3.13.11. Тромбози
3.13.12. Гемостаз та імунні захворювання
Розділ 4. Система транспортування газів
4.1. Зовнішнє дихання
4.1.1. Гіпоксія й основні механізми її компенсації
4.1.2. Механізми газоперенесення
4.1.3. Дихальні рухи
4.1.4. Функції повітроносних шляхів
4.1.5. Опір диханню
4.1.6. Функції сурфактантів
4.1.7. Статичні криві «об’єм — тиск»
4.1.8. Біомеханіка дихання
4.1.9. Об’єми та ємності легень
4.1.10. Вентиляція легень
4.1.11. Газообмін між вдихуваним повітрям і альвеолами
4.1.12. Динамічні показники дихання
4.1.13. Недостатність зовнішнього дихання
4.1.14. Ступені дихальної недостатності
4.1.15. Розлади альвеолярної вентиляції
4.1.16. Гіповентиляція
4.1.17. Гіпервентиляція
4.1.18. Порушення дихання при туберкульозі легень
4.2. Газообмін між легенями й кров’ю
4.2.1. Гемодинаміка легень
4.2.2. Трансмуральний тиск у судинах легень
4.2.3. Особливості регуляції кровообігу в легенях
4.2.4. Дифузійна здатність легень
4.2.5. Вентиляційно-перфузійні порушення (V/Q)
4.2.6. Шунтування кровотоку
4.2.7. Газообмін через аерогематичний бар’єр
4.2.8. Порушення кровотоку і зумовлена цим недостатність газообміну в легенях
4.2.9. Порушення дифузійної здатності легень
4.3. Транспортування кисню кров’ю
4.3.1. Розчинність газів у плазмі крові
4.3.2. Гемоглобін
4.3.3. Концентрація гемоглобіну в крові
4.3.4. Обмін заліза в організмі
4.3.5. Асоціація і дисоціація оксигемоглобіну
4.3.6. Зміни кривої дисоціації оксигемоглобіну як механізми адаптації до зміни потреби організму в кисні
4.3.7. Показники транспортування кисню кров’ю
4.3.8. Отруєння чадним газом
4.3.9. Еритроцити
4.3.10. В’язкість крові й опір кровотоку
4.3.11. Життєвий цикл еритроцитів
4.3.12. Особливості енергетики еритроцитів
4.3.13. Руйнування еритроцитів
4.3.14. Регуляція еритропоезу
4.3.15. Анемія
4.3.16. Селезінка й гемоліз еритроцитів
4.3.17. Поліглобулія (поліцитемія)
4.4. Газообмін у тканинах
4.4.1. Транспортування вуглекислого газу кров’ю
4.4.2. Взаємозв’язок транспортування кисню і вуглекислого газу кров’ю
4.5. Регуляція дихання
4.5.1. Дихальний центр
4.5.2. Рецептори
4.5.3. Функціонування дихального центру
4.5.4. Механізм періодичної активності дихального центру
4.5.5. Регуляція дихання в стані спокою
4.5.6. Особливості регуляції під час форсованого дихання
4.5.7. Особливості регуляції дихання в змінених умовах
4.5.8. Механізм задишки при тривалому перебуванні в замкнутому просторі
4.5.9. Регуляція дихання під час роботи м’язів
4.5.10. Дихання в горах
4.5.11. Недостатність дихання, зумовлена дихальним центром
4.5.12. Метаболічна функція легень, яка забезпечує їх участь у регуляції транспортування газів
4.5.13. Оцінювання гіповентиляції альвеол
4.5.14. Легеневе серце
4.5.15. Оксигенотерапія
4.5.16. Дихання за підвищеного атмосферного тиску
4.5.17. Водолазні роботи
Розділ 5. Кровообіг
5.1. Циркуляторна гіпоксія
5.2. Фізіологічна характеристика міокарда
5.2.1. Фізіологічні властивості міокарда
5.2.2. Фізіологічні показники збудливості й провідності серця. Електрокардіографія
5.2.3. Порушення збудливості й провідності
5.3. Нагнітальна функція серця
5.3.1. Систолічний і хвилинний об’єми крові
5.3.2. Методи дослідження насосної функції серця
5.4. Клапанний апарат, тони серця і механізм появи шумів
5.4.1. Механізми компенсації клапанних вад
5.4.2. Вади клапанів і серцеві набряки
5.4.3. Гіпертрофія міокарда
5.5. Венозне повернення крові до серця і недостатність кровообігу, зумовлена його порушенням
5.6. Регуляція функцій серцево-судинної системи
5.6.1. Механізми регуляції роботи серця, зумовлені властивостями структур
міокарда
5.6.2. Механізми нейрогуморальної регуляції діяльності серця
5.6.3. Екстракардіальні рефлекси
5.6.4. Серцевий викид і принцип нерозривності потоку крові в системі кровообігу
5.6.5. Трофіка міокарда та її порушення
5.6.6. Коронарний кровотік
5.6.7. Порушення коронарного кровотоку
5.6.8. Зупинка серця. Реперфузія
5.7. Фізіологія кровоносних судин
5.7.1. Основні принципи гемодинаміки
5.7.2. Властивості стінок кровоносних судин і гідродинаміка
5.7.3. Залежність потоку крові від стану судин
5.7.4. Закони гідродинаміки й реальна стінка судин
5.7.5. Функціональна характеристика судин
5.7.6. Дослідження периферійного кровотоку. Визначення артеріального тиску
5.7.7. Мікроциркуляторне русло
5.7.8. Ємнісні судини
5.8. Регуляція судинного кровотоку
5.8.1. Взаємодія різних систем регуляції руху крові
5.8.2. Місцева регуляція руху крові по судинах
5.8.3. Нервово-рефлекторна регуляція артеріального тиску
5.9. Недостатність кровообігу судинного генезу
5.9.1. Функціональні порушення
5.9.2. Структурні порушення судин і їхня фізіологічна характеристика
5.9.3. Організм і недостатність кровообігу
5.9.4. Відновлення кровотоку після крововтрати
Розділ 6. Водний обмін, виділення
6.1. Іонний склад рідких середовищ організму
6.1.1. Міжклітинна рідина
6.1.2. Кров і водний обмін
6.1.3. Фізіологічна характеристика порушень водного балансу організму
6.1.4. Фізіологічні принципи корекції зміни осмотичного тиску
6.2. Виділення
6.2.1. Обов’язковий (мінімальний) об’єм виділюваної сечі
6.2.2. Нефрони
6.2.3. Фільтрація
6.2.4. Кровопостачання нирок
6.2.5. Регуляція ниркового кровотоку
6.2.6. Нирки й регуляція артеріального тиску
6.2.7. Канальцева реабсорбція
6.2.8. Механізми реабсорбції в проксимальному відділі нефрона
6.2.9. Реабсорбція води й солей у дистальних канальцях
6.2.10. Гуморальні механізми регуляції процесів реабсорбції
6.2.11. Поєднана дія регуляторних механізмів
6.2.12. Канальцева реабсорбція і секреція
6.2.13. Механізм неіонної дифузії
6.2.14. Фільтрація і секреція водню та участь нирок у підтриманні КОС
6.2.15. Активна секреція органічних кислот і основ
6.2.16. Метаболічна функція нирок й екскреція продуктів метаболізму
6.2.17. Порушення осмолярності паренхіми нирок
6.2.18. Гормональні порушення, що призводять до зміни процесів реабсорбції
у дистальних відділах нефрона
6.2.19. Механізми розвитку ниркових набряків
6.2.20. Порушення утворення сечі при патології нирок
6.2.21. Крововтрата й участь нирок у ліквідації її наслідків
6.2.22. Сечовипускання і його порушення
6.2.23. Методи дослідження функцій нирок з погляду фізіології
6.2.24. Гемостаз і нирки
6.2.25. Патологія нирок і кісткова система
6.3. Видільні функції інших органів
6.4. Фізіологічні принципи гемодіалізу («штучна нирка»)
6.5. Інші рідкі середовища організму
6.5.1. Піт
6.5.2. Набряки
6.5.3. Лімфатична система
6.6. Рідина закритих порожнин
6.6.1. Рідина плевральної порожнини
6.6.2. Рідина порожнини перикарда
6.6.3. Кровопостачання органів черевної ділянки й механізм асциту
6.6.4. Рідина суглобових порожнин
6.6.5. Рідкі середовища ока
Розділ 7. Травлення
7.1. Основні принципи механізмів регуляції процесів травлення
7.1.1. Рефлекторна регуляція
7.1.2. Смак
7.1.3. Гормональна регуляція (гастроінтестинальні гормони)
7.2. Секреторні процеси органів системи травлення
7.2.1. Загальні механізми утворення і виділення соків
7.2.2. Секреторна функція слинних залоз
7.2.3. Регуляція секреції слинних залоз
7.2.4. Секреторна функція стравоходу
7.2.5. Секреторна функція шлунка
7.2.6. Регуляція шлункової секреції
7.2.7. Гастрит
7.2.8. Секреторна функція підшлункової залози
7.2.9. Секреторна функція печінки
7.2.10. Секреторна функція тонкої кишки
7.2.11. Виразкова хвороба
7.2.12. Порушення травлення в тонкій кишці
7.2.13. Регуляція секреторних процесів у тонкій і товстій кишці
7.2.14. Товста кишка
7.2.15. Участь мікрофлори товстої кишки у травленні
7.3. Моторна функція органів системи травлення
7.3.1. Нейронні структури травного тракту
7.3.2. Механізми виникнення ритмічної активності та їх порушення
7.3.3. Основні типи порушень моторики травного тракту
7.3.4. Ротова порожнина
7.3.5. Моторика стравоходу і порушення ковтання
7.3.6. Моторика шлунка і її порушення
7.3.7. Моторика тонкої кишки
7.3.8. Моторика товстої кишки
7.3.9. Основні моторні рефлекси травного тракту
7.3.10. Клінічна фізіологія порушень моторики товстої кишки
7.3.11. Дефекація та її порушення
7.4. Усмоктування
7.4.1. Мембранне травлення
7.4.2. Механізми всмоктування
7.4.3. Усмоктування продуктів гідролізу вуглеводів
7.4.4. Усмоктування продуктів гідролізу білків
7.4.5. Усмоктування води й мінеральних солей
7.4.6. Перетравлювання й усмоктування жирів
7.4.7. Порушення усмоктування
Розділ 8. Обмін речовин
8.1. Основний і загальний обмін енергії
8.1.1. Методи дослідження обміну енергії
8.1.2. Вікові й статеві особливості енергетичного обміну
8.2. Живлення
8.2.1. Голод, насичення
8.2.2. Регуляція харчової поведінки
8.3. Регуляція обміну енергії та її порушення
8.3.1. Метаболічний синдром
8.3.2. Субстратно-ферментно-рецепторний рівень регуляції метаболізму
8.3.3. Гормонально-цитокіновий рівень регуляції метаболізму
8.3.4. Центральний рівень регуляції енергетичного обміну
8.3.5. Порушення інших видів обміну при діабеті
8.4. Окремі види обміну речовин
8.4.1. Вуглеводи їжі
8.4.2. Жири їжі
8.4.3. Жирові клітини (адипоцити)
8.4.4. Фізіологія жирового обміну
8.4.5. Ліпопротеїди плазми крові
8.4.6. Гідропероксиди ліпідів
8.4.7. Ейкозаноїди
8.4.8. Клінічна фізіологія порушень жирового обміну
Розділ 9. Фізіологічні основи взаємодії організму з реальними умовами життя
9.1. Сприйняття і відчуття
9.1.1. Iнформація. Значення інформації для забезпечення поведінки людини
9.1.2. Об’єктивна й суб’єктивна сенсорна фізіологія (зв’язок психічного й фізичного)
9.1.3. Аналітико-синтетичні процеси в сенсорних системах
9.1.4. Механізми кодування інформації на різних рівнях ЦНС
9.1.5. Якісне й кількісне розрізнення сенсорного стимулу
9.1.6. Екстрасенсорика
9.2. Ноцицептивна чутливість
9.2.1. Біологічне значення болю
9.2.2. Види болю
9.2.3. Нейрофізіологічні механізми болю
9.2.4. Провідниковий відділ больового аналізатора
9.2.5. Кірковий відділ больового аналізатора
9.2.6. Антиноцицептивні системи
9.2.7. Гормональні антиноцицептивні системи
9.2.8. Компоненти системної больової реакції організму
9.2.9. Деякі аномалії больової рецепції
9.2.10. Особливі види болю
9.2.11. Відбитий біль
9.2.12. Головний біль
9.2.13. Біль у разі інфаркту міокарда
9.2.14. Фізіологічні основи знеболювання і лікування болю
9.3. Мозковий кровообіг
9.3.1. Структурно-функціональні особливості судин мозку
9.3.2. Особливості регуляції мозкового кровотоку
9.3.3. Порушення мозкового кровообігу й інсульт
9.3.4. Спинномозкова рідина й набряк мозку
9.3.5. Механізм утворення спинномозкової рідини
9.3.6. Зростання тиску спинномозкової рідини і його наслідки
9.3.7. Блокада відтоку спинномозкової рідини й гідроцефалія
9.4. Електричні явища мозку
9.5. Інтегративні системи мозку
9.5.1. Ретикулярна формація
9.5.2. Аміноспецифічні системи мозку
9.5.3. Фізіологія лімбічної системи (емоції)
9.5.4. Типи (класифікація) емоцій
9.5.5. Причина виникнення емоцій
9.5.6. Значення зв’язків структур лімбічної системи з іншими відділами мозку у формуванні та прояві емоцій
9.5.7. Експериментальні дослідження нейронної основи емоцій
9.5.8. Прояв емоцій
9.5.9. Емоції як причина виникнення патології
9.5.10. Психози й деменція — роль інтегративних систем мозку
9.6. Мотивації
9.6.1. Статева мотивація
9.6.2. Статева поведінка
9.6.3. Статеві рефлекси в чоловіків
9.6.4. Статеві рефлекси в жінок
9.6.5. Патологічні мотивації (потяги)
9.6.6. Наркоманії
9.6.7. Токсикоманії
9.6.8. Алкогольна залежність
9.6.9. Куріння
9.6.10. Кофеїнова залежність
9.7. Навчення (умовні рефлекси)
9.8. Пам’ять
9.8.1. Міжнейронні взаємодії в процесі запам’ятовування
9.8.2. Довготривала пам’ять
9.8.3. Відтворення інформації
9.8.4. Порушення пам’яті
9.9. Мислення
9.9.1. Особливості мозку — структурної основи мислення
9.9.2. Перша й друга сигнальні системи
9.9.3. Мовлення й пам’ять
9.9.4. Центри мовлення
9.9.5. Міжцентральні взаємодії мовленнєвих центрів кори
9.9.6. Механізм утворення голосу (вокалізація)
9.9.7. Порушення мовлення (афазії)
9.9.8. Функціональна асиметрія мозку
9.9.9. Асиметрія мовленнєвої функції мозку
9.9.10. Міжпівкульні відмінності оброблення несловесної (невербальної) інформації
9.9.11. Відносність домінування лівої півкулі в розумовому мисленні
9.9.12. Єдність мозку — основа ефективного оцінювання реального світу
9.9.13. Можливість переналаштовування мовленнєвих відділів півкуль
9.9.14. Деякі порушення при обробленні інформації у корі півкуль великого мозку
9.10. Фізіологія сну
9.10.1. Види сну
9.10.2. Природний сон
9.10.3. Фази сну
9.10.4. Парадоксальний сон
9.10.5. Механізм природного сну
9.10.6. Циркадіанні ритми
9.10.7. Взаємодії між окремими центрами сну
9.10.8. Роль хімічних субстанцій у регуляції сну
9.10.9. Сновидіння
9.10.10. Пробудження
9.10.11. Фізіологічне значення сну
Розділ 10. Фізіологічні механізми старіння
10.1. Загальна характеристика процесу старіння
10.1.1. Вікові зміни клітин
10.1.2. Гетерогенність процесів старіння
10.1.3. Зміни, пов’язані з віковою перебудовою синтезу білків
10.1.4. Гомеостаз
10.2. Морфофункціональні зміни органів і систем при старінні
10.2.1. Морфофункціональні зміни в ЦНС
10.2.2. Зміна функціональної активності ЦНС
10.2.3. Ендокринна система
10.2.4. Iмунна система
10.2.5. Система транспортування газів
10.2.6. Система травлення
10.2.7. Виділення
10.2.8. Тепловий обмін
10.3. Старіння і хвороби
Використана література
01054, г. Киев, ул.
Загрузить прайс-лист
Архив содержит книги, которых нет в наличии, но которые в ближайшее время, возможно, будут переизданы.